- нужденний
- [нужде/н:ией]
м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
нужденний
Смотреть что такое "нужденний" в других словарях:
нужденний — а, е. 1) Який терпить нужду (у 1 знач.); бідний. || Страдницький, змучений. 2) Який відзначається надзвичайною убогістю; злиденний, жебрацький. || Жалюгідний, мізерний, нікчемний … Український тлумачний словник
нужденний — прикметник … Орфографічний словник української мови
бідний — 1) (який живе в нестатках), не(за)можний, нестатечний, нещасний, бідолашний, у[в]богий, злиденний, нужденний, голий 2) (який відзначається бідністю, властивий біднякам), недорогий, непишний, у[в]богий, злиденний, мізерний, нужденний, жалюгідний,… … Словник синонімів української мови
гирявий — а, е, діал. 1) зневажл. Зі стриженою, бритою головою. || у знач. ім. ги/рявий, вого, ч. Той, у кого стрижена, брита голова. || Вбогий, нужденний. 2) рідко. Важкий … Український тлумачний словник
жалюгідний — а, е. 1) Який викликає жаль (див. жаль I 2)). 2) Який має непривабливий, убогий зовнішній вигляд; злиденний, нужденний. || Дуже малий, незначний; мізерний. 3) Гідний осудження, зневажання, ганьби; нікчемний, мерзенний … Український тлумачний словник
неімущий — а, е. Який не має достатніх засобів до існування, терпить нестатки; бідний, нужденний. || у знач. ім. неіму/щий, щого, ч. Людина, яка не має достатніх засобів до існування; бідняк … Український тлумачний словник
нужденність — ності, ж. Абстр. ім. до нужденний … Український тлумачний словник
нужденно — Присл. до нужденний 2). || у знач. присудк. сл … Український тлумачний словник
нужний — а, е, діал. 1) Натомлений, змучений. 2) Зовсім бідний, нужденний … Український тлумачний словник
сирітський — а, е. 1) Прикм. до сирота 1). || Належний сироті. || Власт. сироті. || Який відображає долю сиріт. || перен. Бідний, нужденний, убогий. || перен. Одинокий, самітний. •• Сирі/тська зима/ тепла, без великих морозів зима. 2) Признач. для утримання… … Український тлумачний словник
